Язловецька Мати Божа

1883 року монастир отримав свій найбільший скарб – мармурову статую Божої Матері, яка невдовзі стала відомою під ім’ям Пані Язловецької. У Римі Марцеліна Даровська побачила її в майстерні видатного польського різбяра шляхетського походження Томаша Оскара Сосновського, який, до речі, народився 1810 року в Новомалині на Волині, а помер у 1886 в Римі.

У цьому візерунку Марії майстерно поєдналися класична ідея понадчасової краси з виразом містичної глибини і духовного багатства – непорочної чистоти. Мати Марцеліна запрагнула придбати статую для Згромадження, а митець згодився віддати її за символічні кошти. Статуя зайняла почесне місце у вівтарній частині язловецької монастирської каплиці. 10 серпня 1883 року її освятив варшавський архієпископ, нині святий Зиґмунд Щенсний Фелінський. Відтоді Пані Язловецька назавжди поєдналася зі Згромадженням: перед нею складали свої обіти сестри, молилися зі своїми родинами вихованки, випрошуючи численні благодаті – навернення, чудесні оздоровлення, виконання більших і менших прохань…

Кількість благодатей, отриманих за посередництвом Язловецької Божої Матері, зростала дуже швидко. Так само швидко поширювалась її слава. 1938 року до Риму надійшло прохання про коронацію чудотворної фігури, яке підписали львівський архієпископ-митрополит Болеслав Твардовський, мати Зенона – тогочасна генеральна настоятелька Згромадження, усі польські архієпископи та єпископи, глава УГКЦ митрополит Андрей Шептицький, тогочасний тернопільський воєвода і багато-багато інших людей. Коронаційне breve видав папа Пій ХІІ. 9 липня 1939 року кардинал Август Глонд урочисто коронував  чудотворну фігуру Язловецької Божої Матері за участі бл. 40 тис. вірян. Ця подія стала найбільшою урочистістю міжвоєнного часу.

Фотографії коронації взято з сайту https://dobroni.pl/

У травні 1946 року, коли сестри непорочниці вимушено залишали Язловець, сестра Маріанна, яка виїжджала останньою, майже чудом змогла вивезти безцінну статую до Шиманова, що під Варшавою. Нині в монастирській каплиці в Язловці знаходиться її точна копія, що була посвячена 4 травня 2002 року львівським архієпископом-митрополитом Мар’яном Яворським і бучацьким єпископом УГКЦ Іринеєм Біликом.