Як розпізнати покликання?
Готового рецепту немає. Це рішення, до якого потрібно дорости. Порад може бути багато. Зокрема, важливо дбати про свій духовний розвиток, що виражається в поглибленні віри; молитву, під час якої розмовляєш з Богом, з довірою віддавати своє життя Богові, дотримуватися заповідей, а також читати Святе Письмо, щоб пізнати Бога і Його волю. Врешті, говорити про своє покликання з кимось, кому довіряєш: другом, сповідником, сестрою…
Покликана до особливої служби Богу?
Якщо маєш прагнення «чогось більшого», то запитай себе: чи не варто стати богопосвяченою особою?
Що означає бути богопосвяченою особою? Це означає жити і любити так, як Христос, який любив усім серцем; будучи багатим, став бідним і прожив своє життя в послуху Отцеві.
Богопосвячені особи – монахині (черниці) – складають чернечі обіти. Вони врочисто обіцяють жити в чистоті, убогості та покорі. На практиці це означає віддатися тілом і душею Господу Ісусу, не прив’язуватися до земних благ і слухатися Бога, який діє через настоятелів. Бути богопосвяченою особою також означає бути знаком Божої присутності.
Цей шлях вимагає перш за все віри й жертовності, а також емоційної стійкості та сильного бажання взаємин з Господом Богом. Сама людина має дати собі відповідь на запитання: це Божа пропозиція чи моя ідея? Впевненість у цьому шляху залежить від ступеня довіри: скільки довіри – стільки й упевненості. Процес розпізнання та підготовки до прийняття остаточних рішень займає кілька років.
Ознаками покликання до служби Богові можуть бути:
- досвід частого приступання до святих таїнств і особистої молитви,
- зацікавлення життям Церкви в своїй парафії, участь у церковних групах і рухах,
- участь у реколекціях та інших заходах, присвячених покликанню,
- досвід духовного керівництва,
- схильність до безкорисливої любові та жертовності.
Що робити для того, щоб виявити своє особисте покликання?
- Перш за все потрібно питати Бога: як Ти бачиш моє життя? Як Ти хочеш, щоб я його прожила? Варто дбати про поглиблену сповідь і особисту молитву, особливо Словом Божим.
- Потрібно відкривати правду про себе: якою я є людиною? Які мої сильні сторони і недоліки?
- Потрібно розпочати роботу над собою: позбавлятися власних забаганок і вчитися бути вимогливою до себе. Варто оцінювати життя в світлі віри і Декалогу.
- Нарешті, варто подивитися на різноманітні події зі свого життя і спробувати знайти одну «золоту нитку», яка об’єднає все пережите, також усіх людей, яких я зустрічаю, і всі молитовні натхнення, яких досвідчую.
Якщо визріє відповідне внутрішнє переконання, і це рішення не суперечитиме євангельським радам, то варто звернутися за допомогою до Церкви (сповідника, духовного керівника). Треба виділити певний час на перевірку свого рішення. Добре попросити Бога про підтвердження; іноді Він сам його дає, навіть якщо ми про це не просимо. Варто пам’ятати, що важливим елементом розпізнавання покликання є мир. Проживаючи моменти труднощів, тривог чи сумнівів, краще почекати, аж поки вони минуть.
Варто пам’ятати!
Кожна людина має свої плани на життя, бачить себе в конкретній ролі, оскільки знає свої здібності, таланти та пов’язані з ними можливості. На жаль, це бачення життя лише до певного моменту. А що далі? Бог знає людину найкраще і любить найбільше. Тому Він висловлює свої очікування стосовно людини, щоби вона не змарнувала свого земного життя й осягнула вічне щастя в Небі.
Молитва про розпізнання покликання
Господи, Ти знаєш мене досконало. Ти знаєш, як я хочу повноти життя і бути щасливою – допоможи мені це осягнути. Відкрий у мені прагнення Твого Серця і вчини так, щоб я вибрала шлях, який Ти приготував для мене ще до мого народження. Хочу слухатися Тебе в усьому. Піду туди, куди Ти мене пошлеш. Довіряю Тобі, Ісусе, бо відчуваю Твою любов. Провадь мене в єдності з Собою. Амінь.