23 серпня 2024 року в монастирі в Язловці ми згадували трагічну смерть двох сестер непорочниць. Цього дня 80 років тому в лісі поблизу села Русилів було жорстоко вбито сестру Марію Летицію від Божої Любові (Марію Шембек) і сестру Марію Софію від Серця Ісуса (Стефанію Уст’янович), а також осіб, що їх супроводжували, – працівницю монастиря Катерину Щербату й фірмана Антона Бліхарського.
У монастирській гробниці вперше за 80 років відбулася Свята Меса за вічний спочинок для вбитих. Відправив її єпископ помічник Львівської Архідієцезії РКЦ Едвард Кава. Він говорив про хрест як символ любові, що складається з двох частин: вертикальної частини – любові до Бога, і горизонтальної, що тримається на вертикальній, – любові до ближніх. Лише сповнившись любов’ю до Бога, ми можемо з любов’ю ставитися до ближніх і бути вповні людьми. А жорстоко знущатися над іншою людиною може тільки той, хто є далеко від Господа.
Ми молилися за мир в Україні, християнську єдність для українського і польського народів, пошану до людського життя від зачаття до природної смерті, за всіх захисників, полонених, полеглих і постраждалих унаслідок війни. Зворотною дорогою до монастиря в страсних таємницях вервиці ми ввіряли майбутнє України Божій Матері. Сподіваємося, що заступництво мучеників випросить цій землі мир. Дякуємо всім, хто взяв участь у молитві і Св. Месі.
На пам’ять про двох сестер у монастирському парку цього дня було посаджено два символічні деревця: дерево єдності – сестри Софії – і дерево життя – сестри Летиції.
Ознайомитися з життєвим шляхом сестри Софії і сестри Летиції можна тут.
This gallery is not published.
